За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), приблизно 1 дитина зі 100 у світі має розлади аутистичного спектра (РАС). Це середнє значення, яке може відрізнятися залежно від країни та дослідження. ВООЗ також підкреслює, що поширеність РАС могла зрости через удосконалення діагностики та підвищення обізнаності суспільства. Ця статистика демонструє, наскільки велика кількість сімей у всьому світі стикається з викликами, пов’язаними з розумінням та підтримкою дітей з аутизмом.
Особливо вразливими стають родини, що перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема і українські біженці. У Чехії українці з дітками-аутистами зустрічаються зі складнощами при пошуку можливостей для лікування і підтримки розвитку дитини.
Основі проблеми
Окрім складнощів, з якими зустрічається більшість біженців, наприклад незнання мови та місцевих правил, родини з дітками з розладами аутистичного спектра мусять розв’язати додаткове питання — як допомогти дитині. З особистого досвіду декількох родин, можна відмітити дві особливості, які варто мати на увазі.
Вік дитини
Не кожен лікар погодиться працювати з маленькою дитиною. Відомі випадки, коли лікар-терапевт пояснював батькам дворічної дитини з розладом аутистичного спектра, що наразі рано займатись питанням лікування і підтримки. Мовляв, діагноз у Чехії ставлять від 4-5 років.
Невролог у такому випадку відмовився зробити електроенцефалографію дитині, пояснивши це тим, що не готовий залишати її на цілу ніч у лікарні. (Процедура вимагає тривалого спостереження, як правило вночі.) Робити МРТ даний невролог також відмовився, тому що для дітей молодшого віку процедуру роблять, як правило, під наркозом. Невролог порадив “спробувати знайти іншого лікаря”, який би взявся за випадок маленької дитини. При тому, що на візит до цього лікаря родина чекала понад три місяці.
Лікування чи підтримка?
Також варто звернути увагу, що не кожен лікар візьметься саме за лікування дитини та зайняття із нею задля покращення когнітивних здібностей. У багатьох випадках батькам радять знайти організацію або спеціалізовану школу для того аби забезпечити дитині гідний рівень життя. Втім, не пропонують варіанти для регулярної діагностики стану здоровʼя та шляхи його покращення.
У таких ситуаціях особливо важливо — хай як би складно це не було — залишатись наполегливими і практично вимагати направлень на неврологічні та психіатричні дослідження та консультації. Через перевантаженість чеської системи охорони здоровʼя та нестачу кваліфікованих спеціалістів, батьками доводиться бути особливо проактивними при пошуку допомоги. Наприклад, одній родині українських біженців, котрі поділились із нами своєю історією, вдалось пройти необхідні дослідження лише після отримання письмової відмови від лікаря-невролога та звернення до головного лікаря медичного закладу.
Куди звернутись по допомогу?
Почати шлях варто з сімейного лікаря або педіатра, щоб отримати направлення до відповідного спеціаліста. Також варто знайти місцеві організації, які спеціалізуються на аутизмі.
У Чехії існує декілька центрів, котрі допомагають родинам із дітками з розладами аутистичного спектра. Втім, зверніть увагу, що черги до цих центрів можуть бути досить довгими, а пропонувати вони можуть лише деякі види послуг. Якщо тема лікування та підтримки дитини-аутиста для вас актуальна, рекомендуємо звернутись за консультацією одразу до декількох центрів.
Страхова, бази даних та спеціальні українські “точки” у деяких лікарнях допоможуть знайти лікаря, у тому числі стоматолога, якщо йдеться про ненагальну медичну допомогу. Також можна поскаржитися МОЗу, якщо вам не вдається знайти лікаря. Є ціла брошура українською мовою, у якій детально описано права пацієнтів.
Перед багатьма новоприбулими українцями та українками, які знайшли тимчасовий притулок у Чехії, постає необхідність звернутися до лікаря. Заболить зуб, якась хвороба, алергія на щось, просто пройти медогляд, або ж придбати якісь ліки, які в Україні продаються вільно в аптеках, а в Чехії — тільки за рецептом від того ж лікаря…
Ситуація більш буденна, бо ж не настільки критична, щоб викликати швидку. Однак якщо медична допомога потрібна вже, сьогодні або завтра, то що робити у таких випадках? Як знайти терапевта, педіатра, стоматолога?..
Допоможуть знайти лікаря: страхова, бази даних, UA Point
Є кілька варіантів швидкого або порівняно швидкого пошуку лікаря.
UA Point у празькій Томаєровій лікарні.
1. Звернутися доUA Pointу лікарнях
UA Point-и — це пункти невідкладної допомоги, які були створені навесні 2022 року спеціально для українських біженців. Вони надавали первинну допомогу українцям та консультації. Створені такі пункти при Клінічних (у Чехії їх називають Факультетськими) лікарнях у великих містах. Зокрема, у Празі було 5 таких пунктів, у Брні — 2, у Градці Краловому, Оломоуці, Остраві й Плзні — по одному. Утім, багато таких пунктів вже закриті, залишилися їх тільки одиниці. Медичну допомогу українцям можуть надати на загальних підставах у приймальних відділеннях лікарень.
Тут, за допомогою «розширеного пошуку», можна знайти найближчого лікаря у вашому районі — терапевта, педіатра, стоматолога тощо. У більшості випадків також детально вказані телефонні та інші контакти, договірні медичні страхові компанії тощо. Сайт створено Інститутом медичної інформації та статистики та Медичним факультетом Університету імені Масарика у місті Брно, тому інформація, подана на ньому — дуже достовірна.
в)спеціалізований додаток ULekare,створений чеськими лікарями, які з власної волі та з власних переконань вирішили допомагати українським біженцям. Тут можна як проконсультуватися онлайн українською мовою, так і за допомогою медсестри знайти лікаря для очного прийому.
г)портал “Лікарі для України” — це чудовий сайт, через який біженці можуть знайти навіть безкоштовну медичну допомогу без медичного страхування, або якщо таке ще не оформлене. Сайт створили самі чеські лікарі, які погодилися підтримати Україну та українців. На даний час у його базу даних входить біля 600 лікарів різних спеціалізацій.
3.Звернутися до медичної страхової компанії
Медична страхова компанія теж допомагає у пошуку необхідного лікаря. Переважнабільшість українських біженців застраховані у СК VZP (україномовний сайт компанії – тут). Вона, як найбільша в країні, дійсно має допомогти знайти лікаря як загальної практики, так і вузькопрофільного спеціаліста. Треба зайти у відділення VZP, де допоможуть знайти доступних лікарів загальної практики (або лікарів загальної практики для дітей та підлітків) у списку договірних партнерів VZP. У відділенні нададуть контактну інформацію. Однак зісписком лікарів та медичних установ, з якими VZP має підписаний договір, можна ознайомитися і самостійно ось за цим посиланням. Лікар з цього списку не мав би відмовлятися прийняти вас, у тому числі під постійний нагляд; в іншому випадку треба попросити, щоб він надав письмову відмову із зазначенням її причини. Тоді компанія VZP може звернутися до цього лікаря і спробувати знайти оптимальне рішення конкретної проблеми.
Україномовна сторінка медичної страхової компанії VZP
Також у компанії VZP працює спеціальна програма VZP PLUS – ДОСТУПНІСТЬ, метою якої є посилити тимчасову доступність лікарів загальної практики. Учасник програми щотижня проводить прийом пацієнтів принаймні до 18 години вечора.
Знайти стоматолога у Чеській Республіці, який готовий прийняти пацієнта просто “вже”, навіть за оплату, дуже непросто навіть місцевим жителям. У Празі та Брні, наприклад, велика кількість стоматологічних клінік, але при спробі їх контактувати переважно звучить відповідь “нових пацієнтів не набираємо”. Або можуть прийняти через дуже тривалий термін — за місяць, два і більше. При гострому зубному болю радять звертатися уневідкладну стоматологічну допомогу, але тут переважно хіба що вколють знеболююче, а довготривалі стоматологічні послуги не надаватимуть.
Список стоматологів проекту “Лікарі за Україну”.
То що ж робити, якщо ви — біженець з України, у вас болить зуб або його необхідно запломбувати, доки не пізно, а ви недостатньо добре володієте чеською, щоб порозумітися із лікарем? Дійте таким чином:
Тут зібрана база даних лікарів, які з розумінням ставляться до українських біженців і готові прийняти їх щонайшвидше. Деякі пропонують тільки невідкладну допомогу, деякі — комплексну. База містить їхні контакти, сайти тощо.
Є також можливість знайти лікаря-стоматолога через чеську стандартну базу даних “Знайомий лікар”. Якщо обрати спеціалізацію лікаря “стоматолог” (“zubař”), то неможливо не помітити, що доволі велика кількість має українські прізвища. Тобто, швидше за все, з такими лікарями буде легко порозумітися новоприбулим пацієнтам з України. Знайтилікарів-стоматологів через базу даних “Знайомий лікар” можна тут.
Атлас лікарів на сайті медичної страхової компанії OZP
Наприклад, 147 із загальної кількості 246 стоматологічних кабінетів, які приймають нових пацієнтів, мають договір із VZP, а 21 лікар-стоматолог має договір із сімома страховими компаніями. VZP також має бонус-програму VZP ПЛЮС – СТОМАТОЛОГІЯ, за якою надається премія лікарю за реєстрацію нового пацієнта та регулярний догляд за зареєстрованими пацієнтами
З 2019 року амальгаму для зубів можна використовувати лише у формі капсул у заздалегідь визначених дозах, а використання ртуті заборонено.
Якщо лікування має вищий стандарт, воно не покривається загальним медичним страхуванням, і пацієнт оплачує всю процедуру сам. Ціни на ці послуги розраховуються на підставі індивідуального розрахунку операції; пацієнт має право перед початком лікування ознайомитися з ціною процедури та ознайомитися з прайс-листом даної операції.
Брошура чеського міністерства охорони здоров’я для українських пацієнтів.
Порадник пацієнта від МОЗ Чехії
Для кращої орієнтації українських громадян у чеській системі охорони здоров’яМОЗ ЧРперевидалоінструкцію “Радник пацієнта”, у якій описано все, що необхідно знати іноземцю при зверненні до чеської медичної установи. Наприклад,у брошурі, з якою можна ознайомитися тут (формат .pdf), йдеться про безпеку пацієнта, зокрема запобігання виникненню й поширенню інфекційних захворювань, про супровід з метою підтримки, перекладу тощо, про право на вибір постачальника медичних послуг (закладу охорони здоров’я), одержання інформації про стан власного здоров’я, право на надання безкоштовної медичної допомоги чи подання скарги, право на ознайомлення з медичною документацією тощо.
Також у брошурі дізнаєтеся, що потрібно взяти з собою у разі візиту до амбулаторного лікаря чи що робити, якщо не можете знайти постачальника медичних послуг. Як обрати лікарню, за якими критеріями, що взяти з собою в лікарню і чого не брати, що не дозволяється робити і які обов’язки під час перебування в лікарні, як вести розмову з хірургом чи з анестезіологом, час очікування та порядок запису пацієнтів на медичні процедури, коли застосовується примусова госпіталізація тощо — про це теж йдеться у пораднику. Видання пояснює і лікарські засоби й попередження про основні відмінності, які існують між ними та деякими іншими категоріями виробів на ринку, розповідає про рецепти, терміни їхньої дії і таке інше. В останньому розділі йдеться про невиліковні хвороби, догляд за хворими тривалий час, смерть близької людини чи організацію похорону. У додатках дізнаєтеся про основні контакти, скажімо на крайові санітарно-епідеміологічні служби, медичні страхові компанії, організації та асоціації пацієнтів, різні зразки документів тощо.
