Роботодавцю, який допустив це порушення трудового законодавства, загрожує штраф до 10 мільйонів чеських крон. Щоправда, зараз обговорюється поправка до Закону, яка зменшить мінімальний штраф для роботодавців до 50 тисяч чеських крон. Поточна сума є ліквідаційною для багатьох компаній.

Попередження чеського міністра праці та соціальних справ Маріана Юречки про нелегальну роботу: “Працевлаштування “начорно” призводить до експлуатації найманих працівників і негативно впливає на державний бюджет. З метою більш ефективної боротьби з ним органи інспекції праці будуть уповноважені публікувати постанови про вчинення правопорушень на офіційній дошці Держпраці протягом 1 року”. Джерело: X (раніше twitter) міністра Юречки

Робота “начорно” є поширеним злочином

Розмір штрафу, який присуджується працівникам і роботодавцям, залежить, наприклад, від тяжкості правопорушення, способу його вчинення, його наслідків або обставин, за яких воно було вчинене.

“Штраф може бути скасований постановою про правопорушення, якщо вже лише обговорення достатньо для виправлення ситуації. На практиці це означає, що Інспекція праці при визначенні розміру штрафу враховує, наприклад, чи вперше роботодавець або працівник вчиняють нелегальне працевлаштування, або таке вже траплялося. Також береться до уваги, скільки осіб працедавець найняв нелегально, чи була нелегальна робота короткостроковою чи тривалою, термін нелегальної роботи фізичною особою, чи це був прямий умисел, чи, навпаки, випадок, коли працівник для виконання нелегальної роботи йшов на вимогу роботодавця тощо», –зазначив заступник генерального директора Державної інспекції праці Їржі Мацічек.

Мацічек додає, що щороку влітку проводять позачергові перевірки залежно від сезонних пропозицій роботи. Інспектори зосереджуються в основному на сферах будівництва, готельного та сільського господарства, де роботодавці часто зацікавлені у короткостроковій та гнучкій робочій силі.

Курйозні “відмазки” при виявленні роботи “начорно”

Як курйозний випадок, виявлений під час перевірки, Їржі Мацічек згадує виявлення 102 осіб. Вони нелегально працювали в компанії, яка займається виробництвом електричних кабелів. В основному це були іноземці з України та В’єтнаму, але і з інших країн. Чорношкірі працівники виправдовувалися, наприклад, тим, що це була пробна робота (але для цього є випробувальний термін згідно із Кодексом законів про працю, трудовий договір повинен бути укладений), що працівник приступив до роботи лише безпосередньо перед перевіркою (працює тут «першу добу») і зараз готується договір.

Інспектори спіймали працівника, коли він розливав пиво з крану, і казав, що він тільки гість, який вирішив налити собі пива, бо персонал ресторану «не встигає». Інший робітник мостив бруківку на стоянці. Він стверджував, що лише тренувався, навчався, щоб вдома встановити бруківку на власному подвір’ї.

Українці у Чехії також потрапляють у пастку нелегального працевлаштування. Часто йдеться не тільки про працю “начорно”, а й понаднормову роботу і надзвичайно низьку зарплату. Також українські заробітчани та біженці в Чехії часто стають жертвами посередницьких агенцій, які порушують трудове законодавство. Торік перевірка виявила 2801 нелегально працевлаштовану особу, переважно українців.

“Українці звикли до корумпованої системи”

Контроль Інспекторату праці та митниці на будівництві, околиці міста Пардубиці, 2021 рік. Фото: Митний офіс Пардубіце / Пардубіце жівє

Серед чехів є різні думки з цього приводу. Багато з них цінять працьовитість трудових мігрантів, зокрема з України, а легальною чи нелегальною є їхня робота – це вже справа, мовляв, другорядна. “Українці роблять ту роботу, яку чехи робити не хочуть”, –такимвже багато років є головний аргумент за те, щоб приймати українців.

Але й радикальні думки. “Переважна більшість українців звикли до корумпованої олігархічної пострадянської системи своєї батьківщини. Вони шукають роботу через нелегальні агентства, керовані їхніми земляками, через свою українську мафію та через торговців людьми. Вони в цьому виросли. Вони добровільно чи примусово платять за багато речей, які є публічними та безкоштовними в нашій країні”, –переконаний Радован Буркович, президент чеської Асоціації агентств із працевлаштування.

Половину зарплати українців “боси” залишають собі

За два роки до початку широкомасштабної війни росії проти України тридцятип’ятирічний українець Олексій С. приїхав до Чехії. У нього вже все було налагоджено: дозвіл на роботу, документи, місце проживання та роботи. Про це подбав його “бос”, який пообіцяв йому все влаштувати. Разом з групою інших українців він влаштувався у будівельній компанії в Плзені. Утім, за всі надані попередні послуги Олексій важко розплачувався: за гарування на будові він бачив лише половину зароблених грошей. Рівно 180 крон на годину, решту залишав собі його “бос”.

Летючка Державного інспекторату праці для протидії роботі “начорно”.

До Чехії Вадим приїхав після початку війни в Україні. Роботу знайшов через посередника. Свій досвід оцінює вкрай негативно. «Немає особливої різниці, склад це чи фабрика. До українців скрізь ставляться однаково нестерпно. Українець йде на роботу і мусить багато працювати, швидше за всіх. За чехів, румун чи болгар», – розповідає Вадим.

За його досвідом, агентства платять українським працівникам лише мінімум, приблизно 150-160 крон на годину. «Агентствам байдуже до зарплати. У конторі брешуть, що завод не заплатив. Але завод все оплачує. Люди живуть на аванси, із зарплати нічого не залишається», – описує Вадим.

Історія Олексія та Вадима не унікальна. Згідно з дослідженнями експертів факультету природничих наук Карлового університету, кожен п’ятий українець колись працював у Чехії “начорно”. 46 відсотків респондентів заявили, що приїжджим біженцям легше знайти неофіційну роботу. Ще п’ять відсотків сказали, що вважають неофіційну роботу нормальною. «Посередники користуються дезорієнтацією біженців, їхнім незнанням оточення», — каже співавтор дослідження Йозеф Новотни з факультету природничих наук.

Агентства часто обманюють

За його словами, українці працюють за вкрай низькі зарплати, надміру часто працюють понаднормово, без контракту або змушені сплачувати “відрахування” за посередницькі послуги. «Якщо підписують договори, то це вже договір про щось зовсім інше. Або він підписується формально, але не виконується», – пояснює співавторка дослідження Анна Левкова.

Летючка Державного інспекторату праці для протидії роботі “начорно”

Багато недержавних організацій, які працюють з мігрантами, звертають увагу на несправедливість, з якою часто стикаються українці на чеському ринку праці. За словами директорки асоціації «Слово 21» Єлени Сілайджич, з війною в Україні посередникам навіть стало легше. “Їм не потрібно возити людей з України, але вони вже є тут”, – каже Сілайджич. Є біженці, у яких, наприклад, агентства відібрали паспорти під приводом оформлення необхідних документів в державних установах.

«Іноді людям пропонують роботу і житло, люди платять за це гонорар. А коли приходять на роботу, їм повідомляють, що роботи для них у них немає. І вони не можуть там жити», – розповідає методистка Властіміла Файстінґер Сахрова.

«Агентство постійно спотворювало інформацію в контрактах. Потім укладало інші домовленості з працівниками поза контрактом, не повідомляючи їх. Ми хотіли допомогти їм з реєстрацією в Центрі Зайнятості. Але проблема була саме в неправильних умовах в договорах, а агенція не вийшла на зв’язок і не надіслала правильні документи навіть після запиту із Центру Зайнятості», – розповідає соціальна працівниця Ленка.

Роботодавці відхрещуються від відносин між агентством та працівником

Наприклад, компанії SPRAH Directing, s.r.o., якою керує Сергій Шевченко, Ленка телефонувала кілька разів з тим, щоб отримати трудовий договір для українця, якому вона взялася допомогти. Після умовлянь його видали, але він був порожній. Вони лише заповнили свою шапку, але не вказали, скільки грошей він має отримувати». Компанія пропонує роботу допоміжного працівника на складі. Згідно з оголошенням на порталі Tip-prace.cz, вакансія призначена для іноземців та людей з мінімальною освітою. Як винагороду обіцяють мінімум — 18 900 крон. Згідно з оголошенням, адреса виконання робіт збігається зі складами відомої електронної крамниці “Кошик”. Прес-секретар “Кошика” Франтішек Брож підтвердив співпрацю з проблемним агентством. Проте детальної інформації про умови праці їхніх працівників він не має. На додаткові питання Ленки компанія-посередник відповідала мовчанкою.

Контроль державної Інспекції праці на будівництві в Опаві, 2023 рік. Фото: SUIP

«Взаємовідносини та комунікація між нашим постачальником і його співробітником знаходяться поза нашим контролем. Якби ми з’ясували, що один із наших постачальників свідомо порушує ці принципи, ми б, зрозуміло, зайнялися цією ситуацією», – сказав Брож. Електронною крамницею зацікавилися у Інспекції праці. «У Košík.cz, s. r. o. відбуваються три перевірки, — сказав речник інспекції Ріхард Колібач.

“Хай дитина працює вночі, тоді ніхто не контролює”

Міністерські урядовці часто наголошують на тому, що багато біженців знайшло роботу та сплачують податки та страховки. Проте у житті ситуація далеко не ідеальна. Українці часто стикаються з експлуатацією, потрапляють у тіньову економіку та працюють значно нижче своєї кваліфікації.

У кадровому агентстві одній жінці пообіцяли роботу з житлом ще в Україні. Там стверджували, що вона та її неповнолітній син зможуть легально працювати в Чехії. Про те, що це неправда, дізналися лише після приїзду. Агентство почало вимагати, щоб хлопець працював без договору і тільки в нічні зміни – адже вночі, мовляв, перевірок державних інспекцій немає. «Мати сказала в агентурі, що не хоче, щоб її неповнолітній син працював у нічні зміни. Тоді їй запропонували відвезти його в інший кінець країни, де він зможе працювати вдень», – описує випадок трудової експлуатації методистка “Людини в скруті” Ева Мала.

Старші люди часто змушені також працювати, але знайти їм роботу важко. Тому вони також схильні брати роботу “начорно”. Ілюстрація: Штучний інтелект

Дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ) показує, що знайти постійну роботу – проблема для самотніх матерів, людей, старших за 60 років та людей із проблемами здоров’я. «Працювати в сірій зоні економіки теж не є чимось незвичайним. Їх, як правило, підштовхують до цього або самі роботодавці, або обставини, які роблять цей тип роботи єдиним варіантом для них, щоб оплачувати найнеобхідніші щоденні витрати», – пояснює Андреа Свободова з МОМ.

У середньому 21 відсоток респондентів зазначив, що працює без письмового договору. Стільки ж – серед тих, хто працює «поденниками», тобто мають короткострокові контракти та виконують випадкові роботи.

Пастка «сірої зони»

Значна частина біженців працює за контрактом або угодою про виконання робіт (DPP). Однак контракти сформульовані таким чином, що їх можна розірвати в будь-який час. «У разі угод буває, що працівники працюють офіційно, але до такого розміру винагороди, щоб роботодавець не повинен був платити страховку. Працівник на DPP отримує більше грошей, бо решту йому дадуть “на руку”. Але ці люди не знають, що в такому випадку вони мають бути самоплатниками. Іноді у них немає вибору: їм потрібна робота. Вони сприймають цю систему як факт, тому що роботодавець пояснює їм, що це звичайна і законна практика», – розповіла вона виданню“ Лідове новіни”.

У “сірій зоні”, на думку Віктора Румпіка, координатора для українців благодійної організації “Дияконія Захід”, як правило, підписується договір, але є там є значні порушення умов трудового законодавства. Зокрема, йдеться про утримання частини заробітної плати, непрозору оплату послуг поза трудовими відносинами чи несплата повної суми обов’язкових страхових внесків. «Біженці отримують низькі зарплати, живуть на межі бідності, не отримують відомостей про зарплату. Незаконно припиняються трудові відносини, виникають конфлікти та тиск з боку роботодавців щодо виконання роботи поза межами їхніх прав», – пояснив він.

Він продовжує: «У цих сферах ринку праці відсутній достатній захист трудових прав працівників. У цих крайніх межах має місце нелегальна, напівлегальна та прихована зайнятість. Вона несе в собі елементи трудової експлуатації».

Мітинг протесту українських трудових мігрантів, які вимагали видати їм паспорти та інші документи консульством та ДП “Документ”, 26 липня 2024. Фото: Петр Топіч / Mafra / Profimedia

Залежність від житла “від агентури”

І міністр праці та соціальних справ Маріан Юречка (партія KDU-ČSL) визнає проблеми. «Ми маємо ознаки того, що в деяких регіонах ситуація точно непроста», – сказав він. Майже 500 перевірок минулого року здійснено інспекторами праці. «Та було лише 26 скарг, десять із них подали біженці», – пояснив генеральний інспектор Мартін Мелецький.

На українців тиснуть агентства з працевлаштування. Вони, окрім роботи, надають їм житло та інші послуги, наприклад, оформлення різних документів, заяв тощо. «Це їм важливіше, ніж виступати проти нечесної практики. Деякі з них досі живуть в гуртожитках агентств. І хоч вони працюють і фігурують у красивій статистиці міністерства, суспільство дуже мало знає про їхню реальну ситуацію», – сказав Румпік.

Мартін Розумек, директор Організації допомоги біженцям, каже, що знайти роботу українцям напряму, без агентства, майже неможливо. Особливо це стосується Плзеньського краю. «Практика агенцій часто несправедлива. Вона націлена навіть на неповнолітніх українських біженців, яких ще легше експлуатувати. На жаль, нелегальна робота вигідна компаніям і самим біженцям. Завдяки їй вони отримують хоч якусь підтримку і мають можливість платити високу орендну плату», — припускає він.

Нижче своєї кваліфікації

Інша проблема полягає в тому, що біженці в Чехії працюють нижче своєї кваліфікації, найчастіше як фізичні працівники. За дослідженнями МОМ, майже половина респондентів мають вищу освіту, але до 68 відсотків жінок-біженок, які раніше працювали менеджерами чи експертами, працюють у Чеській Республіці за рівнем нижче своєї кваліфікації. Для чоловіків – 50 відсотків. Загалом 31 відсоток респондентів відповіли, що вони не можуть покрити щоденні витрати, а 53 відсотки не зможуть покрити можливі несподівані витрати у 13 600 крон.

Графік демонструє внесок біженців з України, які працюють, до державного бюджету Чехії. Джерело: “Людина в скруті”, Мінпраці

«Складна система, наприклад, нострифікації чи тривалий шлях до кваліфікованого працевлаштування не дозволяє їм чекати. Їм потрібні гроші вже, щоб мати їжу та житло. Як тільки вони починають працювати через агентства з працевлаштування, вони потрапляють у замкнуте коло, з якого дуже важко вибратися», – припускає Мала.

Працює багато людей, але частина – “начорно”

Приблизно 123 000 біженців війни вже працюють у Чехії, 90 відсотків з них платять страхові внески та податки. Про це свідчать актуальні дані Міністерства праці та соціальних справ. Це – велика частка з приблизно 340 тисяч українських біженців, які проживають у Чехії. По суті працює переважна більшість тих, хто може працювати легально. Інші – це діти, мами із малолітніми дітьми, люди похилого віку тощо.

З третього кварталу 2023 року біженці щомісяця вносять до держбюджету більше коштів, ніж використовується на їхнє утримання. Загалом Чехія витратила 47,5 мільярдів крон на екстрене житло, гуманітарну грошову допомогу та внески солідарності для чеських постачальників житла з початку війни до кінця січня цього року. За цей час біженці сплатили 35,5 мільярда зборів із заробітку, ПДВ і податку на споживання, свідчать дані Міністерства праці. Ще значну грошову частку українські біженці привезли із собою: “З доступних нам даних до чеського банківського сектору з України загалом за 2022 та 2023 роки прийшло приблизно 115,4 мільярдів чеських крон”, – зазначив речник Чеського Національного Банку Ярослав Крейчі.

У останні роки Інспекція зосередилася на роботі “начорно”, працевлаштуванні із порушеннями законодавства та опосередкованому працевлаштуванні. У 2022 році інспектори виявили 2561 нелегально працевлаштованого працівника. Минулого року їх було 2801, з них 2156 іноземців, переважно з України. Інспектори також виявили 309 посередників, які допустили значних порушень законодавства про працю.

Матеріал підготовлено для видання ProUkrainu громадською організацією ProUA z. s. за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Організації Об’єднаних Націй (УВКБ ООН)

Читайте також: Робота “начорно” Робота у Чехії “начорно”, тобто нелегально, без договору: якими є невигоди та ризики. Праця без будь-якого формального договору приваблює можливою економією коштів, але несе ризики: є незаконною, з неї не сплачуються податки та страховки, у випадку травми працівника на виробництві йому ніхто не відшкодує лікування і втрату працездатності.