У Чехії донедавна обговорювали можливість для роботодавців звільняти працівників без пояснення причин. Таку пропозицію винесла Національна економічна рада уряду. Вона обґрунтовувала цю ідею тим, що треба полегшити плинність кадрів на підприємствах. Зрештою, звільнення без зазначення причин не знайшло підтримки у коаліції, і у зміни до Кодексу законів про працю ця ідея не пройшла. Тим не менше, деякі зміни у цьому не завжди приємному процесі є, вони діють від серпня 2024 року.

Як же ж відбувається у Чехії процес звільнення? Якщо ви хочете залишити роботу або вас звільняють, майте на увазі: закон, а саме чеський Трудовий кодекс (Закон № 262/2006 Збірки, частина 3, § 50-73а)  і надалі дуже вузько визначає обставини, за яких роботодавець може офіційно припинити трудові відносини з працівником.

Роботодавець повинен пояснити причину звільнення

Якщо розірвання трудового договору (HPP) — ініціатива роботодавця, то він може зробити це тільки за чітко визначених чинним законодавством умов. Причини звільнення поділяються на організаційні (якщо роботодавець або його частина припиняють існування, якщо роботодавець або його частина переїжджає і якщо працівник стає зайвим), медичні (у разі недопущення працівника до роботи згідно з медичним висновком і якщо працівник на тривалий час втратив працездатність за станом здоров’я) і кваліфікаційні (якщо працівник не відповідає вимогам, встановленим правовими нормами для виконання обумовленої роботи і якщо він не з вини роботодавця не відповідає вимогам щодо належного виконання цієї роботи).

У серйозних випадках роботодавець може також негайно припинити трудові відносини (тзв. “звільнення за годину”). Причини такого гострого фіналу дві – злочинна діяльність працівника та порушення його обов’язків в особливо грубій формі. І, звичайно, дія трудового договору припиняється у разі смерті працівника, можливо, у разі смерті прямого роботодавця (за винятком продовження підприємницької діяльності відповідно до Закону про торгівлю).

Коли працівник може звільнитися?

Працівник має легші умови. Він не зобов’язаний повідомляти роботодавцю про причини звільнення, має можливість залишити роботу з будь-якої причини, наприклад, за власним бажанням чи за сімейними обставинами.

Загалом про звільнення повідомляється письмово. Якщо ви звільняєтеся через погані стосунки з начальником, колегами чи фірмою, не забудьте зберегти докази кожної вашої дії. Тому обов’язково подавайте заяву про звільнення на папері. Усне звільнення або електронний лист новий роботодавець може вважати недійсним документом.

Є два способи залишити роботу. Перший — із двомісячним попередженням (15 днів, якщо йдеться про угоди DPP/DPČ). Напишіть класичну заяву про звільнення, підпишіть і віддайте роботодавцю. Можете роздрукувати копію та попросіть начальника підписати її, вказавши дату отримання. Або надішліть заяву поштою замовленим листом.

Другий — звільнення за домовленістю. При розірванні трудових відносин за домовленістю ви можете розірвати трудові відносини будь-коли. Умовою є добровільна згода обох сторін щодо дати звільнення. Якщо хтось із вас не погоджується на дострокове розірвання трудової угоди, то дійсним є припинення трудових відносин із двомісячним терміном попередження.

Звичайно, правило письмового звільнення діє і навпаки. Якщо вас звільняють, то наполягайте на письмовій паперовій формі. Також можете попросити і електронну копію.

Нова робота: коли можна виходити?

Раніше двомісячний термін попередження про звільнення починався від першого числа наступного місяця. Нині термін попередження розраховується від дати вручення повідомлення. У разі звільнення через порушення регламенту або недотримання правил, це може бути один місяць. Працівник, який звільнився після того, як компанію поглинув інший роботодавець, також повинен залишитися принаймні на місяць.

Якщо працівника було звільнено неправомірно, він має право на отримання компенсації заробітної плати та на відпустку. Це зміни, які мають принести більшу гнучкість і швидкість, але водночас вимагають ретельного збалансування інтересів працівників і роботодавців, щоб уникнути недобросовісного використання нових правил.

Якщо краща пропозиція у працівника з’являється несподівано швидко, і вже через тиждень його хочуть бачити на новому робочому місці, то можна домовитися із начальником. Але якщо він відмовляється відпускати за домовленістю, то, на жаль, немає іншого вибору, окрім як дотримуватися двомісячного терміну попередження. Інакше працівник ризикує вчинити порушення угоди, за що може бути призначений фінансовий штраф.

Вихідна допомога: у яких випадках її отримаєте?

Якщо звільнення — ваша власна ініціатива, то, звичайно, права на на вихідну допомогу ви не маєте. Хоча, звичайно, дива трапляються. Закон не забороняє роботодавцю добровільно надати вихідну допомогу працівникові, який звільняється за власним бажанням. Але ви маєте на це право лише у випадку звільнення з ініціативи компанії.

Право на вихідну допомогу з’являється у тому разі, якщо вас звільняють через скорочення штату, за станом здоров’я або через переїзд чи закриття компанії (або якщо трудові відносини припиняються за домовленістю з цих причин). Залежно від вислуги років можна отримати до трьох «прощальних» зарплат.

Коли і як шукати нову роботу

Обов’язково починайте шукати нову роботу вже тоді, коли вам надійшло попередження про майбутнє звільнення. Закон передбачає, що ваш керівник повинен надати вам додаткові вільні години у робочий час (півдня на тиждень), які ви можете використовувати для пошуку роботи чи співбесіди. Ці вихідні можна взяти під час двомісячного терміну попередження про звільнення, їх можна об’єднувати – наприклад, один раз на два тижні брати вихідний на повний день тощо.

Якщо йдеться про звільнення за власним бажанням чи за згодою сторін — то це буде неоплачувана відпустка. Якщо вас звільняють або розривають трудові відносини за домовленістю через скорочення, за станом здоров’я або через те, що компанія закривається чи переїжджає, ваш роботодавець має компенсувати вам відпустку для пошуку роботи.

Вихідні документи

Під час звільнення роботодавець обов’язково повинен видати працівникові підтвердження про працевлаштування (т. зв. „zápočtový list”). У ньому має бути вказано: 1. Ідентифікаційні дані роботодавця, про місце роботи, уточнення про тип роботи — головні трудові відносини (HPP) чи угода про трудову діяльність (DPP чи DPČ), період роботи. 2. Вид виконуваних робіт. 3. Досягнуту кваліфікацію. 4. Порушення трудової дисципліни: якщо були, то чи стали вони причиною звільнення. 5. розмір заробітної плати “нетто” та “брутто”. 6. Чи із зарплати працівника були стягнення або чи він отримував премії. Чи має він заборгованість, на яку суму та інші подібні деталі. 7. дані про врахований період працевлаштування у I. та II. трудовій категорії для розрахунку пенсійного страхування.

У випадку незгоди із даними працівник може протягом 3 місяців від дня ознайомлення із підтвердженням про трудові відносини оскаржити їх в суді з метою внесення роботодавцем поправок. Якщо роботодавець взагалі відмовиться видати підтвердження, працівник може звернутися в Інспекцію Центру Зайнятості, яка може колишньому роботодавцеві накласти штрафні санкції за недотримання Кодексу про працю.

Коли реєструватися в Центрі зайнятості?

Якщо ваш термін попередження про звільнення закінчується, а ви все ще не маєте з чого почати, то треба йти до Центру зайнятості. Якщо ви зареєструєтесь протягом трьох робочих днів після дня звільнення, держава негайно почне виплачувати за вас медичне та соціальне страхування (і тому не буде розриву у платежах).

Ви також можете оформити допомогу по безробіттю у Центрі зайнятості. Потрібно заповнити кілька формулярів. Візьміть із собою копію звільнення або трудової угоди, посвідчення особи та інші персональні документи (паспорт з візою й дозволом на перебування, посвідку тощо), номер рахунку (щоб отримувати допомогу по безробіттю), якщо є, то рішення про примусове стягнення коштів за борги. Якщо Центр зайнятості визнає за вами право на виплати допомоги по безробіттю, вони почнуться, як правило, з наступного місяця. За перші 2 місяці нараховується 65 відсотків середньомісячного чистого заробітку, у наступні 2 місяці — 50 відсотків, протягом решти так званого періоду підтримки (загалом п’ять, вісім або одинадцять місяців залежно від віку шукача роботи) — 45 відсотків середнього місячного чистого заробітку.

Якщо ви знайшли нову роботу, повідомте про це в Центр зайнятості протягом 8 днів.

Звільнення іноземця з роботи

З погляду чеського Закону про зайнятість права й обов’язки іноземців (громадян так званих третіх країн) та громадян держав-членів Європейського Союзу (і членів їхніх сімей) відрізняються. Формально умови роботи і процес звільнення іноземця не повинні відрізнятися від тих самих умов громадянина Чехії чи країни ЄС. Однак є і специфіка: у багатьох випадках працевлаштування іноземця напряму пов’язане із місцем його проживання (наприклад, у гуртожитку від підприємства) і його статусом перебування в країні (наприклад, обмеженим терміном дії робочої візи або “робітничої” чи “синьої” карти працівника).

Трудові відносини іноземців, які походять із так званих “третіх країн”, можуть бути припинені з будь-якої зі згаданих причин, а також відповідно до § 48 Кодексу законів про працю:

а) у день закінчення їхнього перебування на території Чеської Республіки згідно з рішенням про скасування дозволу на проживання, який видається Міністерством внутрішніх справ),

б) у день, коли наказ про виїзд цих осіб із території Чеської Республіки набрав законної сили (цей пункт може застосовуватися у виняткових випадках також для членів інших держав Європейського Союзу на підставі рішення суду – загроза державній безпеці або громадський порядок),

в) після закінчення періоду, на який було видано дозвіл на працевлаштування, “робітничу картку” (раніше називалася “зелена карта”) або дозвіл на довготермінове проживання з метою працевлаштування, що вимагає високої кваліфікації (так звана “синя карта”).

У деяких ситуаціях втрата роботи може також означати і втрату дозволу на проживання відповідно до законодавства про перебування.

Як щодо зміни місця роботи з робітничою картою

Іноземець, який працює на “робітничу картку”, може змінити роботодавця протягом обмеженого терміну. Повідомлення про зміну подається безпосередньо до Міністерства внутрішніх справ Чехії. Це слід зробити ще під час роботи у того роботодавця, на якого була оформлена ця робітнича картка. І до того ж не пізніше, ніж за 30 днів до запланованої зміни.

Як тільки іноземець завершує трудові відносини, він зобов’язаний протягом 60 днів знайти нового працедавця і подати заяву до відповідного Міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки для отримання дозволу на зміну роботодавця. Детальніше про це описано на порталі для іноземців МВС ЧР тут.

Відсутність продовження дозволу на перебування або “робітничої картки”

Цей пункт може бути проблемним для роботодавців. Якщо іноземець вчасно не подав заяву про продовження картки, термін її дії закінчується, і трудові відносини працівника припиняються. Йому не можна надавати роботу надалі. Якщо він працюватиме і надалі, то така робота вважатиметься нелегальною, і роботодавець наражатиметься на небезпеку покарання. Інспекція праці може накласти штраф за це у розмірі від 50 тисяч до 10 мільйонів чеських крон. Іноземцеві також загрожує штраф у розмірі до 100 тисяч крон.

Закон про перебування іноземців також передбачає, що такий роботодавець вважатиметься ненадійним протягом 4 місяців. Це було би перешкодою для нього у майбутньому оформляти робітничі картки чи дозволи на працевлаштування, отже, в подальшому йому б складно було б працевлаштовувати іноземців.

Іноземець із тимчасовим захистом

Як відомо, громадяни України із тимчасовим захистом мають вільний вихід на чеський ринок праці. Якщо вони відповідають умовам вакансії, вони можуть працевлаштовуватися без додаткових дозволів Центру зайнятості. Однак тимчасовий захист продовжується щороку. Без продовженого тимчасового захисту біженець не може бути працевлаштований далі.

Складнощі, пов’язані із тимчасовим захистом

Нині багато роботодавців працевлаштовують біженців з України. Вони мають вільний доступ до ринку праці на час дії тимчасового захисту. Однак лише на період, протягом якого їм надано тимчасовий захист. Наразі він діє до 31 березня 2025 року. Про умови перебування та працевлаштування після цієї дати буде сказано у спеціальному законі Lex Ukrajina VII.

Роботодавці повинні мати документальні підтвердження про продовження тимчасового захисту своїх працівників — як електронний лист про реєстрацію на продовження тимчасового захисту, так і копію візової наклейки. Щоб вони були впевнені, що не вчиняють нелегальне працевлаштування з усіма наслідками.

Якщо тимчасовий захист не продовжено, трудові відносини працівника повинні бути припинені. Міністерство праці та соціальних справ ЧР у такій ситуації може застосувати розділ 48, параграф 3, літера с) Кодексу законів про працю. Тобто якщо трудові відносини не були припинені на підставі угоди про розірвання трудових відносин, то вони повинні бути припинені на підставі Трудового кодексу, оскільки іноземець втратив дозвіл на проживання.

Утім, юристи не погоджуються з цим, оскільки права іноземців з тимчасовим захистом прирівняні у правах до іноземців із дозволом на постійне місце проживання, а не іноземцями, яким видано дозвіл на роботу чи робітничу картку. «Кодекс законів про працю не передбачає автоматичного припинення трудових відносин для іноземців із тимчасовим захистом. Тому неможливо діяти відповідно до згаданого параграфа», — сказала юристка Вієра Седлакова серверу podnikatel.cz. Якщо працівник не має продовженого тимчасового захисту, кодекс надає роботодавцю можливість розірвати трудові відносини за домовленістю або з ініціативи роботодавця. В Кодексі законів про працю не відображені зміни, пов’язані із тимчасовим захистом.

Пенсійне забезпечення

Для іноземців, зокрема громадян України, отримання всіх належних документів під час звільнення у чеського роботодавця в ЧР важливе для отримання пенсії за відпрацьований за кордоном період. Оскільки від 1 квітня 2003 року між Україною та ЧР діє Договір про соціальне забезпечення, обидві держави можуть надати так звану спільну пенсію, кожна частина якої відповідатиме періоду пенсійного страхування, яке відводилось у кожній державі. На основі підтвердження від роботодавця районна Адміністрація соціального забезпечення ЧР видасть відповідну довідку, з якою в Україні слід звернутися до місцевого Пенсійного фонду. Виплата чеської пенсії в Україну проводиться у вільно конвертованій валюті на пенсійний рахунок пенсіонера або спільний рахунок подружжя в інтервалах, визначених приймальником пенсії. Умовою визнання права на виплату такої пенсії є заповнений формуляр “Заяви про підтвердження знаходження особи в живих для громадян, які проживають у Чеській Республіці” (“Potvrzení o žití”).

Виплата чеської пенсії в Україну стосується тільки тих осіб, які переїхали на постійне місце проживання в Україну після 1.4.2003 (дати вступу в дію даного Договору). Детальніше дивіться тут, на інтернет-сторінках Чеської Адміністрації соціального забезпечення, а також на сторінках Пенсійного Фонду України у розділі “Пенсії за кордоном”. Також детальніше про це ми писали тут, тут або тут.

Словничок понять

Вихідна допомога – odstupné

Звільнення — výpověď

Кодекс законів про працю — zákoník práce

Пенсія – důchod

Повідомлення про звільнення – výpovědní lhůta

Робітнича карта — zaměstnanecká karta

Роботодавець — zaměstnavatel

Трудові відносини — pracovní poměr

Тимчасовий захист – dočasná ochrana

Центр зайнятості — úřad práce

Матеріал підготовлено для видання ProUkrainu громадською організацією ProUA z. s. за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Організації Об’єднаних Націй (УВКБ ООН)

Читайте також: Де іноземцеві в Чехії шукати роботу? Що пропонують Центри Зайнятості, пошукові сервери та кадрові агентства